ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Демократизація освіти, надання їй національної спрямованості вимагають пошуку нових шляхів удосконалення виховання підростаючого покоління. Розв’язанню цієї проблеми сприяє дисципліна “Школа риболовної майстерності”, яка є самостійною сферою діяльності у соціокультурному просторі й може викладатися в загальноосвітніх навчальних закладах як факультативний курс.

Програма з дисципліни “Школа риболовної майстерності” розроблена від­по­відно до вимог Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Мініст­рів Ук­раїни № 24 від 14 січня 2004 р.

Основна її мета — формування фізичного, психічного, духовного та соціального здоров’я школярів, фізичної культури особистості, оволодіння основами прикладної та спортивної риболовлі, розвиток фізичних якостей та рухових здібностей, необхідних на риболовлі.

Мета предмета “Школа риболовної майстерності” реалізується шляхом застосування комплексного підходу до розв’язання навчальних, оздоровчих і виховних завдань:

• формування знань щодо прикладної та спортивної риболовлі, їх ефективного використання для зміцнення здоров’я, проведення активного відпочинку та здорового способу життя, охорони довкілля;
• набуття елементарних знань з історії та сьогодення рибної ловлі та спортивної риболовлі, захисту оточуючого середовища, основ здоров’я та здорового способу життя;
• формування навичок самостійних занять, розвитку фізичних якостей, які потребує рибна ловля, профілактики травматизму та надання першої допомоги;
• виховання любові до природи, як колиски життя;
• виховання бережливого ставлення до свого здоров’я і здо­ров’я оточуючих як найвищої соціальної цінності особистості;
• виховання інтересу до заняття риболовним спортом;
• розвиток кондиційних якостей (сили, швидкості, витривалості) та координаційних здіб­ностей (узгодження рухових дій, вестибулярної стій­кості тощо);
• профілактика асоціальної поведінки учнів засобами прикладної риболовлі та риболовного спорту;
• формування адекватної самооцінки особистості, моральної самосвідомості, цілеспрямованості, впевненості у своїх силах, ви­тримки;
• виховання індивідуальних морально-вольових і психоло­гічних якостей особистості.

Зміст предмета “Школа риболовної майстерності” спрямований на формування в учнів ключових компетентностей: соціальних (здатність до співробітництва, розв’язання життєвих проблем, взаєморозу­мін­ня, соціальної активності, формування основ здорового способу життя), мотиваційних (формування громадських і особистісних уявлень про прес­тижність високого рівня досягнень у риболовному спорті, здатність до навчання, прояву творчості у різних по складності умовах, адаптивності) та функ­ціональних (здатність до оперування знаннями про риболовлю та риболовний спорт, знан­нями з історії рибальства  та риболовного спорту, засвоєння термінологічних та методичних компетентностей), які відображають ієрархію вимог до риболовлі та риболовного спорту, що поступово розширюється й удосконалюється.

Програма предмета “Школа риболовної майстерності” складається з пояснювальної записки і таких розділів:

І. Навчальний пріоритетний матеріал, який включає теоретико-методичні знання, вміння і навички з окремих видів рибної ловлі та контрольні навчальні нормативи і вимоги.

ІІ. Матеріал для обов’язкового повторення.

ІІІ. Орієнтовні комплексні тести для оцінювання  підготовленості учнів.

ІV. Додатки:

а) орієнтовний перелік  навчально-наочних по­сіб­ників та обладнання;

б) критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з предмета “Школа риболовної майстерності”;

в) умови виконання орієнтовних і обов’язкових тестів для оцінювання стану підготовленості учнів.

Основними компонентами змісту предмета “Школа риболовної майстерності” є:

• інформаційний, що поєднує в собі знання про наукові засади прикладної та спортивної риболовлі, які відображають спрямованість навчального предмета на пріоритетний розвиток фізичного, пси­хічного та соціального здоров’я;
•  операційний, що поєднує в собі підходи до освоєння учнями прикладної та спортивної риболовлі, визначає орієнтацію практичних методик на розвиток пізнавальної та творчої активності школярів і реалізацію диференційованого підходу;
• — мотиваційний, що поєднує в собі знання основ різних виді рибної ловлі, збереження й зміцнення здоров’я, створення умов для формування в учнів індивідуальних ціннісних орієнтацій на заняття риболовним спортом, задоволення соціально значимих і особистісно орієн­тованих потреб.

Основною формою організації навчально-виховного процесу в Школа риболовної майстерності є урок. На уроках здійснюються міжпредметні зв’язки з анатомією і фізіологією людини,  фізикою, біологією та іншими предметами.

Головними вимогами до сучасного уроку є:

• забезпечення диференційованого підходу до учнів з урахуванням стану їхнього здоров’я, рівня фізичного розвитку, рухової підготовленості та статі;
• забезпечення оптимізації навчально-виховного процесу із застосуванням елементів інноваційних методів навчання та здійснення міжпредметних зв’язків;
• забезпечення освітньої, виховної, оздоровчої та інструктивної спрямованості;
• формування в учнів умінь і навичок до самостійних занять.

Важливою умовою здійснення навчально-виховного процесу  є дотримання дидактичних принципів навчання: свідомості та активності; наочності; доступності та індивідуалізації; систематичності та послідовності; міцності та науковості. Творче використання на уроках  цих дидактичних принципів вимагає застосування адекватних методів навчання.

Домашні завдання для самостійного виконання  вправ учні отримують на уроках. Їх зміст має бути спрямований на розвиток фізичних якостей, повторення в домашніх умовах найпростіших рухових дій, засвоєних на уроках, із застосуванням прийомів самоконтролю. Перевірка виконання домашніх завдань здійснюється на уроках учителем  систематично.

Головними критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів є комплексне оцінювання знань, техніки виконання (за сприятливих для учня умов) та нормативного показника, що здійснюється відповідно до критеріїв (додаток 1). Специфікою при оцінюванні за 12-бальною системою є те, що за нормативним показником визначають рівень навчальних досягнень, а потім за технічними показниками виконання рухової дії та теоретичними знаннями виставляють остаточний бал. Якщо рухова дія не має нормативного показника, рівень навчальних досягнень визначається за структурою техніки її виконання, а остаточне оцінювання в балах здійснюється за показниками теоретичних знань.

При оцінюванні навчальних досягнень учнів в освоєнні матеріалу для обов’язкового повторення вчитель самостійно визначає: кількість нормативів із числа тих, що наведені в даній програмі.

Програма передбачає реалізацію змісту в обсязі трьох годин на тиждень. Вона не встановлює чітко визначеної кількості годин для вивчення тих чи інших розділів, але під час планування зобов’язує вчителя більшу частину часу приділяти навчанню і засвоєнню пріоритетного матеріалу.

При наявності в навчальному закладі умов для плавання доцільно виділити 12 годин для продовження навчання цьому важливому засобу загартування, зміцнення здоров’я та збе­реження життя.

Типові навчальні плани містять інваріантну частину, сформовану на державному рівні, спільну для всіх загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від підпорядкування і форм власності.

У сучасних умовах взаємовідносини між учасниками навчально-виховного процесу будуються на принципах педагогіки співробітництва, яка передбачає взаємодовіру, взаємоповагу, що сприяють розв’язанню проблем виховання учнів су­часної школи.

Основними документами планування навчально-виховного процесу в загальноосвітньому навчальному закладі є:

• навчальна програма;
• навчальний план загальноосвітнього навчального закладу;
• графік розподілу і проходження навчального матеріалу;
• робочий план реалізації навчальної програми, який складається на рік або півріччя;
• план-конспект уроку або системи уроків.

Комплексне розв’язання завдань виховання школярів передбачає проведення як урочних, так і позаурочних форм занять.

Виходячи з регіональних особливостей і умов навчання, в реалізації змісту базової програми на місцях допускається внесення змін і доповнень до її змісту, в обсязі не більше 10 % від загальної кількості годин. Регіональні програми з доповненнями та змінами узгоджуються з Міністерством освіти Автономної Республіки Крим, обласними, Київським та Севастопольським міськими управліннями освіти і науки державних адміністрацій і надсилаються для затвердження до Науково-методичного центру середньої освіти Міністерства освіти і науки України.

Орієнтовна сітка розподілу навчальних годин за темами програмового матеріалу

Виходячи із специфічних цілей, завдань та функцій Школи риболовної майстерності, склад та структура учбового плану передбачає наступний набір учбових курсів:

Учбовий рік в Дитячій Школі риболовної майстерності (ДШРМ) розпочинається з 1 вересня і складає 35 учбових тижнів, 105 учбових годин. Графік занять визначається з урахуванням графіка занять загальноосвітніх шкіл (включно з канікулами).  

Комплексність та цілісність складу та структури, зміст навчання для реалізації мети опанування риболовній майстерності задається учбовим планом.

Учбовий план передбачає перелік учбових тем за напрямом профільної орієнтації, кількість учбових годин на їх вивчення, а також визначає загальну тривалість навчання в школі, обов’язкове тижневе учбове навантаження та максимальне (на одного учня), а також підсумкову кількість годин.

Учбовий план відбиває специфіку функціонування ДШРМ в умовах факультативного навчання, визначення годин для вивчення учбових курсів і дисциплін. Робочий учбовий план розглядається кожен рік та затверджується радою школи і погоджується з місцевим органом управління освіти.

Учбовий план фіксує наступний комплекс нормативів:

• склад та структуру учбового плану;
• загальну тривалість навчання в школі;
• тижневе учбове навантаження по навчальним курсам та предметам;
• тижневе учбове навантаження для обов’язкових занять, в тому числі і на різних рівнях;
• максимальне тижневе учбове навантаження по групам на одного учня з урахуванням годин шкільного компонента в загальноосвітніх школах;
• базовий рівень вивчення учбових курсів та предметів в школі у поєднанні з загальнокультурним рівнем навчання в загальноосвітніх класах, що забезпечує єдність загальної освіти.

Учбовий план визначає:

• кількість учбових годин, що додатково можуть використовуватись для організації        поглибленого вивчення  учбових курсів та дисциплін, занять та факультативів, стимулюючих та підтримуючих занять в межах визначеного учбового навантаження на одного учня;
• склад освіти, що самостійно визначається школою виходячи із специфіки та умов функціонування, інтересів та потреб особистості, а також з урахуванням місцевих соціальних та культурних особистостей та традицій;
• склад освіти для організації занять за вибором в цілях поглибленого вивчення та профільної диференціації, що визначається відповідною номенклатурою курсів, предметів та практикумів за вибором освітнього стандарту по ступіням навчання, направленням та профілям диференціації.

В учбовому плані передбачається час для проведення факультативних, стимулюючих та підтримуючих занять, консультативної роботи з учнями, в тому числі й практичних занять.

Учбовий план встановлює наступну кількість годин на одного учня:

• початковий рівень – по 105 годин;
• базовий рівень - по 150 годин;
• поглиблений рівень - по 300 годин.

Учбовий план передбачає організацію профільного навчання в групах за наступними

напрямками – учбовими курсами:

• загальний інформативний;
• поплавкова ловля риби;
• донна ловля риби;
• ловля риби спінінгом;
• ловля коропа;
• зимова ловля риби.

Обсяги учбового навантаження в профільних групах, номенклатура учбових курсів та предметів, інші нормативи та вимоги зафіксовані у відповідних учбових планах.

Кількість додаткових годин, що відводяться на вивчення учбових курсів та предметів на базовому рівні, визначається із рахунку не більше 50% від учбового часу, відведеного на вивчення тієї чи іншої дисципліни на початковому рівні.

Кількість додаткових годин, що відводяться на поглиблене вивчення учбових курсів та предметів на базовому рівні, визначається із рахунку не більше 100% від учбового часу, відведеного на вивчення тієї чи іншої дисципліни на базовому рівні.

Рішення по визначенню кількості годин для вивчення інших дисциплін на підвищеному рівні чи поглиблено приймається радою викладачів школи.

РІВНІ ВИВЧЕННЯ УЧБОВИХ КУРСІВ ТА ПРЕДМЕТІВ

Початковий рівень вивчення учбових курсів та предметів включає в себе мінімально необхідний об’єм практико-орієнтованого складу учбового матеріалу, вимоги до засвоєння якого задається як заплановані результати навчання в системі узагальнених, фундаментальних знань, універсальних вмінь, способів діяльності та ключових соціально значимих компетенцій, досягнення котрих гарантується учню в межах учбових годин.

В структурі змісту навчання початковий рівень підготовки учнів відображений у вигляді набору обов’язкових для вивчення учбових курсів та предметів, вимоги до засвоєння складу котрих задається як заплановані результати навчання і складають у сукупності нижню межу обов’язкової підготовки.

Базовий рівень вивчення учбових курсів та предметів повинен сформувати у учня, виходячи з його ключових цілей та завдань, цілісне уявлення про дисципліну, що вивчається. Базовий рівень вивчення учбових курсів та предметів включає в себе склад учбового матеріалу стабільного ядра тієї чи іншої дисципліни (декількох дисциплін).

Базовий рівень вивчення учбових курсів та предметів передбачає переакцентування учбових годин на засвоєння базових вмінь.

Поглиблений рівень вивчення учбових курсів та предметів розглядається в застосуванні до вивчення як найбільш масова та загальнодоступна форма диференційованого навчання учнів, які об’єднані в групи в основному за напрямами їх інтересів до тієї чи іншої області знань, того чи іншого виду діяльності.

Освітні стандарти та учбові програми для поглибленого рівня вивчення учбових курсів та предметів по об’єму складу та вимог до підготовки учнів не повинні  значно відрізнятися від базового рівня.

Поглиблений рівень вивчення учбових курсів та предметів містить в собі склад освіти базового рівня з учбовим матеріалом підвищеної складності, що передбачає більш широке те поглиблене вивчення освітнього мінімуму, поперед всього для обробки способів діяльності, формування майстерності діяльності. 

Основною метою поглибленого вивчення є систематичне глибоке вивчення та оволодіння спеціальними знаннями, способами діяльності, предметними та універсальними компетенціями по певному учбовому курсу (дисципліні чи предмету). Поглиблений рівень слід розглядати як самостійну модель побудови та організації вивчення одного чи більше учбових курсів, предметів, що вивчаються учнями з початкової чи базової школи.

 Поглиблений рівень вивчення того чи іншого учбового курсу чи предмету характеризується наступними дидактичними вимогами:

• наявність прискореного темпу проходження учбових програм, як важливого фактору розвитку навичок учнів та передумов руху до засвоєння більш складного матеріалу;
• більш глибоке та повне вивчення явищ, понять, законів та теорій, ніж в звичайній програмі (стандарті) базового рівня;
• більш сувора логіка вивчення та викладання учбового матеріалу, підсилення дедуктивного підходу та розкриття актуальних методологічних проблем;
• орієнтація складу та процесу вивчення матеріалу на цілеспрямоване формування специфічних структур розумової діяльності, що характеризує творчість, дослідницьку та експериментальну діяльність;
• наявність цілісного учбово-методичного комплексу, що характеризується специфікою вимог до структурування складу освіти, способами та формами подання учбової інформації, дидактичному і методичному апарату підручників, учбових та методичних посібників та дидактичних матеріалів та інш.

Поглиблений рівень вивчення учбових курсів та предметів передбачає специфіку проектування  та  реалізації цілей, задач, складу освіти, методів, форм та засобів навчання, а також систему відбору учнів та побудови в школі творчого освітнього середовища, що розвивається, у тому числі й в окремих класах (сформованих за здібностями).

Поглиблений рівень вивчення учбових дисциплін передумовлює й постійний моніторинг розвитку індивідуальності учня, виходить за межі цілей загальної середньої освіти та забезпечується відповідними учбово-методичними, дидактичними та діагностичними матеріалами.

Перелік навчально-наочних посібників та обладнання для проведення занять в ДШРМ

Кількість навчально-наочних посібників та обладнання розраховано на навчальний заклад, який має один комплект класів

Вудилища махові     3 шт.

Вудилища спінінгові     3 шт.

Вудилища фідерні      3 шт.

Вудилища для зимової риболовлі      3 шт.

Котушка інерційна      2 шт.

Котушка безінерційна      2 шт.

Котушка мультиплікаторна     1 шт.

Набір жилок (мононитка, шнур плетений та інш.)      3 комплекти

Поплавці        5 комплектів

Набір грузків

Блешні, воблери та інші принади

Карабіни, відводи, кільця заводні, поводки та інш.     20 комплектів

Телевізор   1 шт.

Відеомагнітофон       1 шт.

DVD – програвач      1 шт.

Комп’ютер    1 шт.

Мегафон        2 шт.

Відеокасети       1 комплект

DVD – диски з серії «Подсекай Семеныч»        1 комплект

Додаток 1: Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

Основними критеріями навчальних досягнень учнів із предмета “Школа риболовної майстерності” є критерії комплексного оцінювання:

• техніки виконання ;
• теоретико-методичних знань.

Оцінка на уроках повинна визначати дійсний рівень знань, умінь і навичок учнів відповідно до вимог навчальної програми.

Під час оцінювання навчальних досягнень учнів необхідно:

• враховувати ступінь засвоєння ними матеріалу (окремих елементів конкретної  вправи чи декількох вправ, відповідних інструктивно-методичних указівок і т. п.);
• здійснювати індивідуальний підхід (зважаючи на вікові та статеві особливості розвитку учнів, рівень підготовленості, загальний стан здоров’я);
• застосовувати гласність оцінки (своєчасно інформувати уч­нів про оцінку за досягнутий результат, виконаний норматив і т. п.).

При оцінюванні рухової дії розрізняють ступені її розуміння і виконання (правильне; з незначними помилками, які не порушують структуру руху; із значними помилками, які дещо порушують раціональну техніку і структуру рухової дії; з грубими помилками, які значно порушують структуру рухової дії або її окремих елементів).

Розроблено та погоджено:

Київська Федерація Риболовного Спорту

Президент КФРС                                                                                      Двірний Я.А.

ВРОО «Громада Рибалок України»

Голова правління  ВРОО РУ                                                                 Неліпа А..