
- (1948-2001) Суддя національної категорії зі спорту, член Президії Київської федерації риболовного спорту, тренер, голова Київської колегії суддів з риболовного спорту.
Володимир Іванович Логунков народився 2 березня 1948 року в м. Києві. Після закінчення в 1977 р. КПІ, працював провідним фахівцем у Науково-дослідному інституті військово-промислового комплексу, де користувався авторитетом і повагою серед співробітників і колег.
Окрім цікавої інженерної науково-дослідної роботи зі створення нової спеціальної техніки, Володимир Іванович був великим природолюбом і завзятим рибалкою. Він міг о 3-й годині ранку вийти з будинку по вул. Щорса, де мешкав, і пішки в повній екіпіровці прийти на Голосіївську площу, щоб вчасно виїхати з друзями на рибалку першим автобусом з автопарку.
Він не визнавав риболовів-індивідуалів, а надавав перевагу колективній рибалці, де був присутній спортивний азарт.
На початку 80-х років цю його риболовну пристрасть помітив співробітник і колега по роботі Яків Андрійович Двірний. У той час він займався організацією спортивного колективу Федерації риболовного спорту, суддівських колегій міста і республіки. Так Володимир Іванович разомз товаришем і колегою Георгієм Віталійовичем Бакаєм потрапили до міської, а згодом і республіканської Федерацій риболовного спорту, що діяли на громадських засадах.
Володимир Іванович був активним учасником розробки Правил з риболовного спорту, спортивно-класифікаційних нормативів, звітно-протокольної документації. Він добре знав нормативи Правил з риболовного спорту, організацію проведення і суддівства змагань. Майже два десятки років Володимир Іванович був в як активним учасником, так і головним суддею або головним секретарем багатьох змагань: чемпіонатів Києва і України, всеукраїнських змагань на першість Республіканської ради Українського товариства мисливців і рибалок (УТМР), Всесоюзного спортивного товариства профспілок СРСР, кубків "Славутича" і "Чорного моря", Кубка "Незалежності" (команди України, Угорщини, Москви, і Києва) та інших, що проходиливмістахКиєві,Харкові, Дніпропетровську, Донецьку, Тернополі, Євпаторії та Черкасах.
Як тренер Володимир Іванович багато уваги приділяв підготовці юних риболовів-спортсменів. Його вихованці нині успішно виступають на змаганнях різного рівня.
Майже всі республіканські змагання України з риболовного спорту були проведені при безпосередній участі Георгія Бакая, Якова Двірного і Володимира Логункова.
Президент Київської федерації риболовного спорту Яків Двірний називав Володимира Логункова незамінним діловим опонентом і помічником у створенні нових Правил, організації і проведенні змагань, вважав його зразковим головним секретарем змагань, своєю правою рукою.
Для товаришів Володимир Іванович був надійним другом, що завжди дасть пораду, прийде на допомогу і ніколи не зрадить у скрутну годину. А ще він - душа любої компанії. Його любили і поважали друзі, спортсмени і судді-колеги за особливе і своєрідне почуття гумору. Загальновідомою сталафраза:"ВЦКсозреломнение!..",якою при нагоді люблять послуговуватися друзі чи спортсмени-риболови.
Володимир Іванович був ерудованою людиною з феноменальною пам'яттю. Міг швидко відповісти на будь-яке запитання з різних галузей науки, культури і мистецтва, добре знав географію, цікавився усіма новинами і ділився з друзями та співробітниками своїми знаннями. А пародії на різних акторів, особливо на Ераста Гаріна, виконані у колі друзів, завжди були артистичними, веселими і неповторними.
У всіх своїх справах і починаннях Володимир Іванович відчував постійну підтримку сім'ї: дружини Тамари Миколаївни, сина Сергія і дочки Анни. А він для них, передусім, був чудовим батьком і коханим чоловіком. До речі, його дочка Аня - завзята рибалка.
12 червня 2001 року зупинилося серце чудової людини, цікавої особистості і видатного практика риболовного спорту Володимира Івановича Логункова.
Ім'я його назавжди залишиться в пам'яті багатьох любителів риболовного спорту України.
- Стережися, рибко...
- В. І. Логунков разом з дружиною